поверхневі води

Мета. Екологічна оцінка якості поверхневих вод малих та середніх річок Полтавської області, зокрема: середніх річок – Псел, Ворскла, Мерла та п'яти малих річок – Говтва, Грунь, Коломак, Полузір'я, Ташань. Методи. Польовий, атомно-абсорбційної спектрофотометрії, кластерний аналіз. Результати. Відповідно до нормативу якості поверхневих вод культурно-побутового призначення всі показники для середніх річок знаходяться в межах норми. Спостерігалось перевищення цинку в водах малих річок – Грунь, Ташать і Полузір’я. Не відповідає нормативу низький вміст розчинного кисню. При порівнянні значень з нормативом якості вод водойм рибогосподарського призначення визначено перевищення БСК-5 – для річок Ворскла та Псел; вміст аміаку та нітритів значно перевищував нормативне значення для р. Ворскла, р. Псел, р. Мерла. Визначено перевищення СПАР для середніх річок. Міддю найбільш забруд-нена р. Ворскла, цинком та загальним залізом – р. Псел, перевищення БСК-5 – для річок Говтва, Ташань, Полузір’я, Грунь. Щодо водорозчинних сполук азоту, то тільки вміст нітратного азоту відповідне нормативним значенням. Найбільше забруднення аміаком спостерігається для річок Говтва та Коломак. Пере-вищення ГДК за вмістом нітритів у р. Коломак. За результатом кластерного аналізу річки за ступенем та характером забруднення поверхневих вод об’єднані в три основні групи: перша – р. Коломак, друга – річки Мерла, Псел, Грунь, Ворскла, третя – річки Ташань, Полузір’я та Говтва. В подальшому отримані результати можуть слугувати інструментом регулювання, моніторингу та вирішення проблем забруднення. Висновки. Малі річки Полтавської області знаходяться під значним антропогенним впливом, їх екологічний стан оцінюється як екологічний регрес. Тож першочергову увагу необхідно звернути на поліп-шення екологічного стану малих річок Полтавської області і вжити запропоновані природоохоронні заходи.

Досліджено та розглянуто дані щодо співвідношення вмісту важких металів у валовій та розчинній формі у воді р. Дунай. Розраховано середньостатистичні коефіцієнти визначення частки розчиненої форми таких мета-лів, як залізо, марганець, цинк, мідь та нікель у їх валовому вмісті у воді української частини р. Дунай. Вплив процесів міграції важких металів на їх вміст у донних відкладах

Мета. Апробація методу екологічної оцінки якості поверхневих вод у частині використання біологічних показників. Методи. Біологічні та гідробіологічні. Результати. Надано екологічної оцінки якості вод річки Сіверський Донець і його основних приток в межах Харківської області за біологічними показниками якості поверхневих вод, які використовуються в методиці екологічної оцінки якості поверхневих вод (редакція 2012 р).Значення узагальненого біологічного індексу (ІБ) за середніми значеннями показників свідчать, що води досліджуваних ділянок річок відносяться до ІІ та ІІІ класів якості вод і оцінюються як «добрі» та «задовільні» за станом, «чисті» та «забруднені» за ступенем чистоти (забрудненості). Ділянки з найгіршими значеннями узагальнюючих біологічних показників зазнають найбільшого антропогенного навантаження. ВВІ чутливіше реагував на антропогенне навантаження та мав більший діапазон змін ніж ТВІ. Висновки. При оцінці екологічного стану водних об'єктів безумовно необхідно враховувати роль біологічної складової для відображення реального стану водних екосистем, що відображає ступень благополуччя екосистем водного тіла в цілому.

Мета. Визначення рівнів гострої летальної і хронічної токсичності води. Методи. Біотестуання. Результати. Представлено результати експериментального дослідження, в рамках виконання якого розроблені алгоритми і способи кількісного визначення рівнів гострої летальної і хронічної токсичності води за допомогою методик біотестування на церіодафніях. Розроблені класифікаційні шкали базуються на узагальненні великого масиву багаторічних експериментальних даних з визначення токсичності понад 3600 проб стічних вод підприємств різних галузей економіки та якості близько 2000 проб води поверхневих водних об’єктів у басейнах Сіверського Донця, Дніпра, Дністра, Дунаю, Західного Бугу та Південного Бугу. Висновки. Для методик біотестування встановлено такі метрологічні характеристики: похибку результатів біотестування; відтворюваність результатів біотестування; норматив оперативного контролю відтворюваності результатів біотестування; діапазон реагування тест-об’єкта.

Із використанням моніторингової інформації розрахованo блокові та інтегральний індекс екологічної оцінки якості поверхневих вод р. Західний Буг та її приток за 2013-2014 рр., визначений клас та категорії якості води в басейні Західного Бугу. Поверхневі води Західного Бугу та його приток відповідають ІІ – ІІІ класам якості. Перевищення вмісту забруднюючих речовин зафіксовано за еколого-санітарними показниками (NH4+, NO2-) та специфічними речовинами токсичної дії (Fe).

Оцінена доля вкладу окремих підрозділів народного господарства Вінницької області в забруднення поверхневих вод, так як формування якості природних вод можна оцінити по об’єму скидів СВ в водні об’єкти. Систематизована та оброблена інформація про основні показники забору, використання та скиду вод (в тому числі забруднювальних речовин в складі СВ) по галузях промисловості, окремо по басейнам річок (Південний Буг, Дністер, Дніпро – в межах області) та в цілому у регіоні.

Розглянуто основні питання щодо ролі біологічної складової водних екосистем при формуванні донних відкладів. Проаналізована роль гідробіонтів (фітопланктону, вищих водних рослин, безхребетних тварин та інших груп організмів) в самоочищенні водних екосистем та формуванні донних відкладів.

Представлено наукове обґрунтування, загальні вимоги і принципи встановлення нормативів екологічної безпеки для води водних об’єктів рибогосподарського водокористування; сформульовано вимоги до якості води поверхневих водних об’єктів, які забезпечують нормальне функціонування водної геоекосистеми. Розроблено та опрацьовано методичні прийоми та процедури встановлення нормативів екологічної безпеки водокористування – рибогосподарські ГДК речовин. Наведено узагальнені результати встановлення еколого-рибогосподарського нормативу - гранично допустимої концентрації (ГДК) морфоліну. За показниками значення ГДК (0,125 мг/л), стабільності у водному середовищі (зменшення концентрації на 95 % складає 32 доби), коефіцієнта матеріальної кумуляції в органах та тканинах риб (0,85-2,4), коефіцієнта ступеня ураженості водної екосистеми (1,1) морфолін відноситься до 3 класу небезпеки.

Просторовий розподіл важких металів по абіотичним компонентам водної екосиcтеми річок залежить, перш за все, від ландшафтних (природних) особливостей території на якій формується стік. Визначальним для річок та їх ділянок, що знаходяться під антропогенним впливом стає поверхневий стік з урбанізованих територій, скиди стічних та зворотних вод, надходження із живлячими підземними водами. Досліджено основні фактори, що впливають на формування якісного складу донних відкладів в р. Сіверський Донец і накопичення в них важкіх металів. Визначено, що більший вміст металів у середньому мають донні відклади з значним вмістом мулу та глини, що пояснюється як самим хімічним складом глинистого ґрунту, так і здатністю абсорбувати на собі метали з водної фази.

Досліджено залежність між результатами вимірювань складу стічних і поверхневих вод за фізико-хімічними і токсикологічним показниками. Встановлено відсутність статистично значущої лінійної залежності між результатами біотестування та вимірювань фізико-хімічного складу стічних вод хімічного і нафтохімічного виробництв та води водних об’єктів, проби з яких відібрані вище та нижче скиду стічних вод. Для шахтних вод із накопичувача встановлено слабкий взаємозв'язок між результатами біотестування і їх фізико-хімічного складу, але відповідне регресійне рівняння виявилось статистично незначимим для води водних об’єктів, в які відводяться шахтні води встановлено середню міру взаємозв'язку між зазначеними вище показниками.