повітря

Мета. Аналіз екологічних проблем, пов’язаних з утилізацією відходів різного походження та об-ґрунтування використання вермикультури для їх розв’язання;оцінка атмосферного повітря (аміаку та сірководню) у зоні тваринницького комплексу, оцінка придатності опалого листя ліщини деревовидної як наповнювача для вермикомпосту. Методи. Польовий – відбор проб повітря універсальним переносним газоаналізатором типу УГ-2, лабораторний – встановлення вмісту вуглеводів, протеїнів у опалому листі. Результати. Проаналізовано екологічні проблеми: спалювання міського листя і сухої трави та на-вколишньє середовище поблизу підприємств з виробництва тваринницької продукції. Досліджено стан повітря в зоні тваринницького комплексу – кролеферми ТОВ «Кролікофф», розміщеної на території Ма-нківського району Черкаської області впродовж 2012-2014 років на відстанях 10, 20, 50, 100, 200 м від місця складування гною та 300 м – на межі найближчої існуючої житлової забудови. Найбільший вмісту аміаку в повітрі встановлено у зоні складування гною: 9,2 мг/м3 (в зимовий період) та 18,2 мг/м3 (в літній період), що значно перевищує допустимі санітарно-епідеміологічні норми. Зі збільшенням віддаленості від зони складування зменшується концентрація аміаку та сірководню в повітрі: на відстані 20 м – у 2,1 (влітку) та 2,2 рази (взимку), 100 м (на межі санітарної зони для об’єктів даного класу небезпечності) – у 26 та 23 рази. Неорганізовані викиди кролеферми не створюють на межі існуючої житлової забудови понаднормативних рівнів забруднення атмосферного повітря. Висновки. Необхідною екологічною умовою є створення та укриття гноєсховища з усіх боків шаром торфу або землі; надалі використовувати перепрілий гній як органічне добриво, для покращення хімічних якостей та прискорення процесів ферментації застосовувати технологію вермикомпостування.

Проаналізовано рівень забруднення атмосферного повітря м. Одеса за результатами спостережень на стаціонарних та маршрутних постах. За результатами оцінки та аналізу забрудненості повітряного басейну м. Одеса на основі показника гранично допустимого забруднення виявлено збільшення вмісту в атмосферному повітрі ЗР з 2009 по 2011 рр. Найбільш чітко це визначається для озону, сірководню, аміаку, діоксиду сірки та діоксиду азоту.