река

Мета. Аналіз спектру екологічних проблем і ризиків, пов’язаних із будівництвом та експлуатацією малих гідроелектростанцій (МГЕС) в Українських Карпатах. Методи. Польові, статистичні, гідрологічні, гідроекологічні, аналіз та синтез. Результати. Розглянуто потенційні екологічні ризики, що виникають при будівництві та експлуа-тації МГЕС в Українських Карпатах. Досліджено вплив Явірської МГЕС на витрати води у р. Стрий. Проаналізовано щоденні витрати води на двох гідростворах, що розташовані вище і нижче за течією від станції для маловодного (2003) і багатоводного (2008) років. Вказано основні можливі ризики при будів-ництві та експлуатації МГЕС для руху паводкових вод, річкових наносів, розвитку руслових деформацій тощо. Представлено різницю у витратах води між двома гідростворами і підтверджено, що у весняний період 2008 і 2003 року та осінньо-зимовий період 2003 і 2008 років спостерігали мінімальну різницю у витратах води, що пов’язано із затриманням води у водосховищі вище греблі Явірської МГЕС для мак-симальної генерації електроенергії. Проаналізовано вплив Явірської МГЕС на біоту р. Стрий упродовж 2014‒2015 років. Отримані результати вказують, що основними негативними чинниками впливу на угру-повання гідробіонтів р. Стрий є створення водосховищем лімнічних умов у континуумі річкової екосис-теми, накопичення наносів і відмерлої органіки на його дні та берегах і знесення цих осадів на нижчі ділянки русла, різке обміління русла Стрия нижче греблі після закриття шлюзів у червні та гідроземельні роботи нижче греблі. Аналіз звітів з оцінки впливу на довкілля дав змогу проаналізувати основні еколо-гічні ризики, які можливі при будівництві та експлуатації малої гідроелектростанції на р. Стрий у с. Довге Дрогобицького району Львівської області. Висновки. Варто прописати механізм проведення оцінки впливу на довкілля, зазначити природно-географічні, гідрологічні і гідроекологічні обмеження щодо будівництва та експлуатації МГЕС. Визначити ділянки гірських («диких») річок із високими показниками цінності природних ландшафтів та заборонити на них спорудження обʼєктів малої гідроенергетики.

Досліджено об’єкти неживої природи на території НПП «Сколівські Бескиди», які можна використати для організації рекреаційної діяльності. Найбільш привабливими для рекреації є водоспад Кам’янка та Гуркало, озеро Журавлине та джерела мінеральних вод, які містять в собі лікувальні цінності. Для використання в рекреації розглянуто заплаву річки Стрий з її меандрами, болото Завадківське та перекати, які трапляються практично на всіх потоках та ріках НПП. Використання цих гідрологічних об’єктів приведе до поліпшення розвитку рекреації в НПП в тих місцях, де зараз вона не розвивається.