рекреация

Мета. Визначення рекреаційної ємності територій окремих національних природних парків (НПП) України, та рекреаційної ємності туристичних маршрутів цих парків. Методи. Методологічною основою дослідження є критичний аналіз існуючих підходів до оцінки рекреаційної ємності територій окремих НПП України. При виконанні роботи були використані опублі-ковані дані, а також матеріали власних доробок, присвячених дослідженню оцінки рекреаційного наван-таження на території НПП України. Результати. Лише в деяких НПП площа заповідного ядра складає більше третини від усієї площі парку. Більша частина НПП мають недостатній розмір заповідних зон, що свідчить про нестабільні і сильно порушені екологічні умови, і ставить під загрозу збереження біологічного різноманіття в цих парках. Тому доцільно збільшення площ заповідних зон цих НПП. Крім того, площа господарської зони НПП має бути меншою за площу зони регульованої рекреації, яка відіграє певну природоохоронну роль; вона може зменшуватися на користь зони стаціонарної рекреації. Але ці умови не виконуються для більшості розглянутих НПП. Тому доцільно оптимізувати функціональне зонування НПП, що дасть можливість ефективно охороняти унікальні природні комплекси і використовувати їх в рекреаційних цілях. Проаналізовані місткість, ступінь стійкості до рекреаційних навантажень, рівень благоустрою та ємність туристичних маршрутів у кожному з розглянутих НПП. Головними критеріями вибору дослі-джуваних НПП була їх репрезентативність або представництво щодо різноманіття регіонів розміщення, наявність даних про фізико-географічні характеристики, довжини туристичних маршрутів, статистич-них даних про кількість відвідувачів за рік. Розрахована рекреаційна місткість для літнього сезону деяких НПП України з врахуванням нормативів для кожного типу природного комплексу для зон стаціонарної та регульованої рекреації. Потенційно ці зони можливо розширити за рахунок території господарської зони. Надана оцінка ємності деяких туристичних маршрутів в НПП в умовах низького рівня благо-устрою для варіантів нестійкої та стійкої категорії природно-ландшафтних комплексів. Висновки. Рекреаційний потенціал НПП України в даний час використовується недостатньо, але при збільшенні потоку рекреантів слабо облаштовані зони відпочинку та зелені маршрути можуть приз-вести до погіршення стану природних екосистем. Функціональні зони стаціонарної та регульованої рек-реації НПП для прийому рекреантів можуть бути розширені за рахунок проведення деяких видів рекреа-ційної діяльності у господарській зоні парків. Необхідно розширювати перелік рекреаційних послуг рек-реантам, прагнути до підвищення рівня благоустрою туристичних маршрутів НПП. При наявності при-родних лікувальних ресурсів на територіях НПП доцільно організовувати центри санаторного лікування, медичної та соціально-психологічної реабілітації, що сприятиме створенню та вдосконаленню лікуваль-но-оздоровчої інфраструктури, активізації рекреаційної діяльності і підвищенню ефективності функціо-нування НПП.

Розкрито механізм ландшафтно-екологічного планування в організації екологічної мережі Харківської області. Визначена структура процесу ландшафтно-екологічного планування на заповідних територіях, що складається з трьох основних етапів: ландшафтний аналіз, ландшафтний діагноз і прогноз та планування заходів. Детально висвітлені складові кожного етапу. Проведено просторове порівняння структури екологічної мережі у розрізі районів Харківської області. Обгрунтовано перспективи організації території, що має бути віднесеною до екомережі.

Виокремлюються види підземних антропогенних порожнин, які можуть бути використані у рекреації та туризмі. Проведений аналіз існуючих сакральних, транспортних, інженерних та окремо військового спрямування формацій, що є характерними для даної територій. Їх методологічне дослідження в межах столиці. Подане основне поняття «спелесторекреація» та зазначені характерні особливості даного виду діяльності в залежності від територіальних особливостей. Визначається загальні спелесто-рекреаційні об’єкти, що на даний час використовуються у рекреації та туризмі в місті Києві. Зазначені особливості охорони та раціонального використання спелесто-рекреаційних формацій в межах Києва. Велика увага приділяється музеєфікації окремих підземних антропогенних утворень, що у подальшому можуть використовуватися для відвідування місцевих жителів та гостей столиці.