рекреаційне навантаження

Мета. Проаналізувати особливості організації і проблеми розвитку рекреаційно-туристичної дія-льності та динаміку чисельності відвідувачів Карпатського біосферного заповідника, визначити осередки найбільшого рекреаційного навантаження та їх сучасний стан. Методи. Геопросторовий аналіз, статистично-математичні, картографічні та ін. Результати. Вивчено сучасний стан та особливості організації рекреації та туризму у Карпатсь-кому біосферному заповіднику у поєднанні із природоохоронною діяльністю, яка передбачає максима-льну екологізацію господарювання та раціональне використання рекреаційних ресурсів. Також проана-лізовано динаміку та сучасну структуру чисельності відвідувачів біосферного заповідника у розрізі запо-відних масивів та природоохоронних науково-дослідних відділень. У результаті встановлено, що за останній десятирічний період з 2011 по 2020 роки чисельність відвідувачів Карпатського біосферного заповідника суттєво зросла, а її максимум був зафіксований у 2017 році – 37 443 осіб. Найбільшого рек-реаційного навантаження зазнає заповідний масив «Долина нарцисів», який щорічно головно у весняний період відвідують близько 40 % туристів та рекреантів заповідника. Суттєвий вплив на рекреаційно-туристичну діяльність у заповіднику має пандемія COVID-19, яка у 2020 році спричинила різке зменшен-ня чисельності відвідувачів, за виключенням Трибушанського та Петрос-Говерлянського природоохо-ронного науково-дослідних відділень, що характеризуються додатнім приростом чисельності відвідува-чів. Висновки. Інтенсивність рекреаційно-туристичної діяльності у заповіднику територіально суттє-во відрізняється, що зумовлює нерівномірне рекреаційне навантаження на екотуристичні маршрути, рек-реаційні об’єкти та заповідні масиви. Найбільше навантаження на рекреаційні ресурси рівнинної частини Карпатського біосферного заповідника спостерігається у травні, тоді у Свидовецькому, Чорногірському та ін. гірських заповідних масивах активна фаза рекреаційно-туристичної діяльності зафіксована у літній період – з червня по серпень. У цей час необхідний посилений моніторинг за рекреаційним навантажен-ням та сучасним станом цінних ландшафтних комплексів заповідника.

На основі аналізу літературних і фондових матеріалів визначено основні методичні підходи дослідження ландшафтів національного природного парку «Слобожанський». Розроблено головні критерії створення рекреаційної мережі парку. Розраховано рекреаційне навантаження на ландшафти НПП «Слобожанський». Визначено, що максимальне рекреаційне навантаження в травні, червні та вересні становить 9,3%, 8,1% та 8,5 %, відповідно від встановлених лімітів.

Опрацьовано методику визначення рекреаційного навантаження та дигресії, а також визначено параметри оцінювання ступенів рекреаційної дигресії і значення лісорекреаційної активності жителів, як один з них. Описана методика визначення лісорекреаційної активності та розраховано значення цього показника для населених пунктів на території НПП «Сколівські Бескиди».