рекреаційно-туристична діяльність

Мета. Проаналізувати особливості організації і проблеми розвитку рекреаційно-туристичної дія-льності та динаміку чисельності відвідувачів Карпатського біосферного заповідника, визначити осередки найбільшого рекреаційного навантаження та їх сучасний стан. Методи. Геопросторовий аналіз, статистично-математичні, картографічні та ін. Результати. Вивчено сучасний стан та особливості організації рекреації та туризму у Карпатсь-кому біосферному заповіднику у поєднанні із природоохоронною діяльністю, яка передбачає максима-льну екологізацію господарювання та раціональне використання рекреаційних ресурсів. Також проана-лізовано динаміку та сучасну структуру чисельності відвідувачів біосферного заповідника у розрізі запо-відних масивів та природоохоронних науково-дослідних відділень. У результаті встановлено, що за останній десятирічний період з 2011 по 2020 роки чисельність відвідувачів Карпатського біосферного заповідника суттєво зросла, а її максимум був зафіксований у 2017 році – 37 443 осіб. Найбільшого рек-реаційного навантаження зазнає заповідний масив «Долина нарцисів», який щорічно головно у весняний період відвідують близько 40 % туристів та рекреантів заповідника. Суттєвий вплив на рекреаційно-туристичну діяльність у заповіднику має пандемія COVID-19, яка у 2020 році спричинила різке зменшен-ня чисельності відвідувачів, за виключенням Трибушанського та Петрос-Говерлянського природоохо-ронного науково-дослідних відділень, що характеризуються додатнім приростом чисельності відвідува-чів. Висновки. Інтенсивність рекреаційно-туристичної діяльності у заповіднику територіально суттє-во відрізняється, що зумовлює нерівномірне рекреаційне навантаження на екотуристичні маршрути, рек-реаційні об’єкти та заповідні масиви. Найбільше навантаження на рекреаційні ресурси рівнинної частини Карпатського біосферного заповідника спостерігається у травні, тоді у Свидовецькому, Чорногірському та ін. гірських заповідних масивах активна фаза рекреаційно-туристичної діяльності зафіксована у літній період – з червня по серпень. У цей час необхідний посилений моніторинг за рекреаційним навантажен-ням та сучасним станом цінних ландшафтних комплексів заповідника.

Мета. Оцінка впливу рекреаційно-туристичної діяльності на стан навколишнього середовища, а також спроба проведення аналізу основних підходів до екологізації цієї діяльності в ряді країн та в Україні. Методи. Огляд та аналіз опублікованих матеріалів. Результати. Проаналізовані дані щодо впливу рекреаційно-туристичної діяльності на стан навколишнього середовища. Дана оцінка основних підходів до організації екологічно орієнтованих форм рекреаційно-туристичної діяльності. На основі зарубіжно-го досвіду впровадження екологічних принципів розвитку рекреаційно-туристичної діяльності надаються рекомендації щодо екологізації окремих складових індустрії туризму (рекреації) в Україні. Висновки. В Україні слід на практиці створити такі умови, щоб використання технологій і методів мінімізації забруднення довкілля стало вкрай вигідним для організаторів рекреаційно-туристичної діяльності, природоохоронних органів, туристів (рекреантів) та місцевого населення; необхідно здійснювати екологізацію рекреаційно-туристичної діяльності з урахуванням досвіду, напрацьованого в ряді розвинених країн світу.