речной бассейн

Проаналізовано галузеву структуру водокористування, визначено першочергові оптимізаційні заходи щодо покращення стану водних ресурсів басейнової системи річки Західний Буг у межах Волинської області.

Мета. Визначення екологічної стійкості ландшафтів басейну річки Західний Буг та її приток на Волині для оцінки екологічної ситуації басейну р. Західний Буг. Методи. Порівняльно-географічний, аналітичний, узагальнення, систематизації, обрахунки екологічної стійкості ландшафту на основі мето-дики Е. Клементової, В. Гейниге. Результати. Встановлено, що у ландшафтах басейну річки Західний Буг Волинської області переважає екологічно середньо збалансована їх структура при показнику КЕСЛ1 1,04. Це зумовлено структурою земель басейну, де значну частину займає площа дестабілізуючих ланд-шафтів із сільськогосподарським навантаженням (рілля). Найбільші площі ріллі зайняті у суббасейнах рр. Студянка і Луга, а найменші – у суббасейнах рр. Неретва, Золотуха, Гапа, що пов’язано із значною залісненістю території басейну. Якісна оцінка екологічної стійкості ландшафту характеризується коефі-цієнтом екологічної стабільності біотехнічних елементів всього ландшафту КЕСЛ2. Розрахунки kЕСЛ2 пока-зали, що структура ландшафтів басейну річки Західний Буг у Волинській області є мало стабільною і показник становить 0,48. Коефіцієнти kЕСЛ2 басейнів річок Студянка та Луга сягають відповідно 0,21 та 0,23 і характеризують їх як нестабільні геосистеми. Структура ландшафтів басейнів річок Піщатка та Копаївка за kЕСЛ2 - (0,95 – 0,67) належить до стабільних. Отже, інтенсивне освоєння земель, осушення боліт, вирубування лісів порушили цілісність ландшафтів, зумовили їх денатуралізацію. Особливо значних змін зазнала південна частина басейну. Висновки. В результаті проведених обрахунків кількісної оцінки екологічної стабільності ландшафтів (kЕСЛ1) ландшафти басейну річки Західний Буг у Волинській області є умовно стабільними. А за показниками якісної оцінки екологічної стійкості ландшафту (kЕСЛ2) вони характеризуються як малостабільні геосистеми. Загалом визначення стійкості ландшафту має важливе значення для оцінки екологічної ситуації басейну р. Західний Буг, оскільки у повній мірі відображає загальний екологічний стан річкового басейну.

Розглянута актуальна проблема погіршення екологічного стану річкових басейнів України через неефективну роботу підприємств комунального господарства. Західний Буг – права притока Вісли, що впадає до Балтійського моря і тому дослідження причин погіршення якісного стану води має транскордонне значення. Описані фізико-географічні умови басейну Західного Бугу, об’єми водозабору, кількість та якість зворотних вод, виявлені джерела забруднення води та погіршення стану геокомпонентів річкового басейну. Детально розглянуті найбільші джерела забруднення серед комунальних підприємств – львівські комунальні очисні споруди та сміттєзвалище поблизу Львова. На основі аналізу фондових матеріалів та польових досліджень зроблений аналіз зміни якісних показників забруднення вздовж течії. Охарактеризовані геогекологічні наслідки для басейнової геосистеми. Виокремлені основні проблеми та визначені шляхи їхнього розв’язання: підвищення екологічної свідомості населення, збільшення лісистості, до-тримання санітарно-захисних смуг вздовж водних об’єктів, рекультивація порушених земель, збільшення площ природо-заповідного фонду.