рослинність

Відновлювальні території екомережі Жмеринського району Вінницької області

Мета. Виявити особливості відновлювальних територій екомережі Жмеринського району Вінни-цької області. Методи: польові, картографічні, системний аналіз. Результати. Загальна площа відновлювальних територій екомережі Жмеринського району – 5449,61 га, що становить 4,8 % від його площі. У Жмеринському району виділено такі відновлювальні території: Дубовська, Зоринцівська, Лисогірківська, Петранівська, Слобода-Межирівська, Кармалюков-ська, Василівківська, Пултівцівська, Людавська, Демидівська, Потоківська, Рижавська, Жмеринська, Петрівківська, Кичманська, Ярошенківська, Тарасівківська, Травневська, Носківецька, Лука-Мовчанська, Мурашківська, Чапаївська, Олександрівська. Вони охоплюють руслові, заплавні, схилові та вододільні місцевості. Домінуючими є урочища балок на схилах річкових долин з лісовою та лучною рослинністю. Виявлено, що основними антропогенними чинниками деградації природи відновлювальних територій є випасання худоби, заготівля сіна, збір грибів, ягід, квітів, незаконне вирубування дерев, забруднення побутовими відходами, скидання господарсько-побутових стоків у річки та струмки. Головними природоохоронними заходами мають бути припинення ерозійних процесів, відновлення різноманіття та охорона рослинності й тваринного світу, ліквідація стихійних звалищ побутових відходів. Висновки. У структурі локальної екомережі Жмеринського району виділено 23 відновлювальних території: Для компенсації у майбутньому незначної кількості біоцентрів, найбільше відновлювальних територій виділено у північно-західній, південній та південно-східній частинах району. Проаналізовано їх характерні риси, запропоновано заходи ренатуралізації. За допомогою цих заходів можна буде відновити деградовані ділянки природи, збільшити кількість та площі ключових, сполучних і буферних територій. У результаті поліпшаться стан навколишнього середовища, умови існування флори, фауни та життєдіяльності населення.

Відновлювальні території парадинамічної антропогенної ландшафтної системи екомережі Мурованокуриловецького району Вінниччини

Мета. Виявити особливості відновлювальних територій парадинамічної антропогенної ландшафтної системи (ПДАЛС) екомережі Мурованокуриловецького району Вінницької області. Методи: логічні, теоретичного узагальнення, знаходження емпіричних залежностей, картографічний, аналітико-картографічного аналізу, польові. Результати. Виділено та проаналізовано характерні риси відновлювальних територій ПДАЛС екомережі Мурованокуриловецького району Вінниччини. Запропоновано заходи ренатуралізації для кожної відновлювальної території. Висновки. У парадинамічній антропогенній ландшафтній системі екомережі Мурованокуриловецького району виділено 20 зон потенційної ренатуралізації. Їх загальна площа 6222,16 га, що становить 7,02 % від площі району. Вони охоплюють витоки приток головних річок району, ділянки крутих схилів річкових долин із ерозійними формами рельєфу, лісові, лучні, лучностепові та водно-болотні ландшафтні комплекси. Природоохоронні заходи у них посередництвом парадинамічних зв’язків поліпшуватимуть стан навколишнього середовища.

Напрямок сукцессіонних процесів на територіях відвалів вугільних шахт м. Краснодона Луганської області

В статті показано, напрямок ходу сукцесійних процесів навколо відвалів вугільних шахт міста Краснодона Луганської області. На територіях нещодавно сформованих відвалів сукцесійні процеси характе-ризуються поселенням піонерної, більшою частиною синантропною, слабосформованою рослинністю. В той час, як на територіях більш старих відвалів, сукцесійні процеси протікають в дві стадії та відрізняються каскадним ефектом.

Фіторізноманіття Вінниччини: склад, рівні, характеристика

На основі гербарних даних, літературних і картографічних джерел, польових досліджень з подальшою критично-системною обробкою зібраного матеріалу подано склад, рівні і характеристику фіторізноманіття Вінниччини. Деталізовано раритетну флори регіону, яка занесена до різноманітних созологічних конвенцій. Визначено стан збереження раритетних видів рослин за рівнями захищеності.
Ukr_flag