устойчивое развитие

Мета. Визначення умов забезпечення сталого розвитку за критеріями викидів шкідливих речовин та утворення відходів із моделюванням факторів впливу на ці параметри та загальну екологічну ситуацію в Україні. Методи. Використані загальнонаукові (аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналітичне групу-вання) та спеціальні (абстрагування, моделювання і т. ін.) методи вивчення економічних явищ і процесів. Результати. Моделювання параметрів сталого розвитку національного господарства за парамет-рами викидів шкідливих речовин та утворення відходів запропоновано використати галузевий підхід та модель екологічної кривої Кузнеця (ЕКК). Доведено, що модель ЕКК доцільно використовувати не тільки для моделювання параметрів викидів шкідливих речовин, а й для обсягів утворення відходів. Крім того, доведено, що необхідно враховувати показники не тільки на рівні країни, а й з урахуванням внеску провідних галузей національного господарства. Моделювання здійснене для таких галузей: переробна; добувна і розроблення кар’єрів; сільське, лісове та рибне господарство; постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; транспорт, складське господарство, пошта та кур’єрська служба. Мо-делі будувались на основі взаємозв’язку між ВВП, середнім номінальним доходом на одного працюючо-го, витратами на охорону навколишнього середовища та обсягами утворення відходів та кількістю шкід-ливих речових на рівні національної економіки та її провідних галузей. Встановлено, що у досягнення «поворотної точки» на галузевих ЕКК для утворення відходів та викидів шкідливих речовин залежить від рівня оплати праці в галузі, величини доданої вартості (галузевого ВВП) та обсягів галузевих інвестицій в охорону навколишнього середовища і залежить від специфіки галузі. Доведено, що в Україні «поворотна точка» на ЕКК була забезпечена 20% працюючого населення країни у галузях, що створюють 46% викидів шкідливих речовин за умови досягнення середнього по країні рівня номінальних доходів на од-ного працюючого та стійкого підвищення темпів зростання видатків на охорону навколишнього середо-вища впродовж як мінімум двох років. Висновки. Доведено, що ЕКК для України необхідно аналізувати с позиції галузей національного господарства. Задля побудови ефективної екологічної політики у країні необхідно доцільно використо-вувати галузеві ЕКК як для визначення обсягів викидів шкідливих речовин, так і для утворення відходів. Доведено, що важливим фактором щодо забезпечення сталого розвитку країни є інвестиції у природоо-хоронні заходи як на рівні країни, так і на рівні провідних галузей національного господарства. Таким чином, галузева ЕКК відбиває прогрес на шляху до сталого розвитку галузей, які формують основні над-ходження до бюджету та визначають рівень оплати праці в реальному секторі економіки. Моделювання параметрів ЕКК для відходів та викидів шкідливих речовин повною мірою відповідають тенденціям ста-лого зростання економіки та переходу її на інноваційний шлях розвитку.

Мета. Моделювання умов досягнення «поворотної точки» в моделі екологічної кривої Кузнеця (ЕКК) для умов економіки України. Методи. Використані загальнонаукові (аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналітичне групу-вання) та спеціальні (абстрагування, моделювання і т. ін.) методи вивчення економічних явищ і процесів. Результати. Задля визначення умов сталого розвитку національного господарства запропоновано використати галузевий підхід. В його основу покладено ідею, що досягти стійкого поворотного моменту у моделі ЕКК для України можливо шляхом управління її параметрами на рівні провідних галузей еко-номіки. Такими галузями для України є такі: переробна; добувна і розроблення кар’єрів; сільське, лісове та рибне господарство; постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; транспорт, складське господарство, пошта та кур’єрська служба. Доведено, що причини недосягнення стійкого по-воротного моменту полягають в тому, що гальмуючий вплив здійснює добувна галузь; транспорт, склад-ське господарство, пошта та кур’єрська служба й сільське, лісове та рибне господарство. Показано, що пріоритетними для розвитку економіки України є переробна галузь та енергетика, оскільки саме в них є переважні економічні умови отримання вищого рівня доданої вартості в порівнянні з добувною галуззю, а сільськогосподарський потенціал України можливо використати в разі підвищення рівня оплати праці персоналу галузі. Встановлено, що негативні тенденції у транспортній галузі пов’язані із низькою еколо-гічністю транспортних засобів, що використовуються в Україні і, як наслідок, збільшення останніми ро-ками обсягів викидів шкідливих речовин. Висновки. Доведено, що ЕКК для України може бути побудована на основі взаємозв’язку між об-сягами викидів діоксида сірки, діоксида азоту, оксида, діоксида вуглецю й доходом на душу населення України. Встановлено, що крива Кузнеця в умовах України має «точковий» характер. Запропоновано ЕКК, побудовану на основі взаємозв’язку між обсягами викидів шкідливих речовин та величиною серед-нього номінального доходу на одного працюючого у провідних галузях національного господарства. Доведено, що забезпечити сталий розвиток економіки України можливо шляхом екологізації виробництва в межах наявної структури національної економіки на основі використання галузевих капітальних інвестицій та активізації державної підтримки природоохоронних заходів.

Розглядається екологічний стан малих міст Харківської області. Проаналізовано основні державні закони, постанови, розпорядження та регіональні програми, що регулюють розвиток відповідно до принципів сталого розвитку, підтримують екологічний стан малих міст. Запропоновано основні принципи ефективного управління розвитком малих міст, що доповнюють регіональний господарський механізм управління та сприяють поліпшенню якості навколишнього середовища в малих містах.

Точний прогноз майбутнього і вибір реального шляху до сталого розвитку можливі тільки на основі нових понять: ноотехнології, нооекологія, ноосуспільство, ноорозвиток, форсайт та ін. На прикладі сонячної енергетики доведено, що новітні наукові досягнення достатні для вирішення енергетичних та інших проблем людства. Завданням середньої і вищої школи є підготовка науковців найвищої кваліфікації.