флора

Мета. Дати об'єктивну оцінку сучасного екологічного стану штучно створених об’єктів ПЗФ. Методи. Порівняльно-географічний, узагальнення, систематизації, статистичний, порівняльно-аналітичний, описовий, картографічний. Результати. Серед штучно створених об’єктів ПЗФ у Волинській області представлені не усі їх види, є 12 парків пам’яток садово-паркового мистецтва, 1 ботанічний сад, 1 зоопарк, та відсутній та-кий вид, як дендрологічний парк. В цілому кількість штучних об’єктів ПЗФ в області є найнижчою по Україні. На території області спостерігається нерівномірний їх розподіл. Найбільший за площею ППСПМ «Словянський» (27,35 га) розташовано у Володимир-Волинсьому районі, у Луцькому, Горохівському, Турійському, Любешівському та Ківерцівському районах під парками памятками садово-паркового мистецтва зайнято від 12 до 21,6 га; у Старовижівському районі площа ППСПМ становить 2 га, а у інших районах під штучно створені об’єкти ПЗФ площі не відведено. Усі штучні об’єкти ПЗФ створені у 1960-1990 рр. минулого століття, і лише один парк памятка садово-паркового мистецтва був сторений у 2018 році – ППСПМ «Сидоруків парк», що розташований на території м. Горохів. Переважна більшість парків пам’яток садово-паркового мистецтва, розташовуються у ме-жах населених пунктів і лише 2 парки розташовано на території лісомисливських господарств. В ці-лому на території парків пам’яток садово-паркового мистецтва що розташовані на території області охороняється понад 150 видів флори. Висновки. Виявлено 3 види флори, що мають місцезростання на території ППСПМ, та зане-сені до природоохоронних списків (Коручка чемерникоподібна (широколиста) Epipactis helleborine, Бузок угорський Syringa josikaea, Коручка болотяна Epipactis palustris), найнебезпечнішими для яких є виламування, викопування, збирання у букети, а також часткове порушення структури екото-пів (суцільні вирубки, надмірна рекреація та ін.) та запропоновано посилити охорону цих видів шля-хом підвищення статусу природоохоронного об’єкта та віднесення їх до територій природно-заповідного фонду - ботанічного заказника місцевого значення.

У теперішній час через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС навіть на територіях з високими рівнями радіонуклідного забруднення не виявлено явних загроз існуванню рослинності. Проте, очевидні прояви реакцій, які свідчать про явні і беззаперечні ознаки радіаційних уражень окремих видів рослин. Особливого значення набувають генетичні ефекти, котрі є наслідком порушень стабільності геному і є причиною виникнення мутацій, розшарування популяцій, випадіння окремих видів та, можливо, інших ефектів.

Мета. Екологічна характеристика рідкісних видів рослин Черемського заповідника занесених до міжнародних червоних списків, та їх розповсюдження на території Волинської області станом на 2016 рік. Методи. Порівняльно-географічний, аналітичний, узагальнення, систематизації, а також картографічний з використанням комп’ютерних програм MapInfo Professional 8,0. Результати. На основі аналізу природно-заповідної мережі Волинської області визначено, що найбільшу площу на Волині мають 3 об’єкти ПЗФ – Шацький НПП, НПП «Припять-Стохід» та Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща», крім того за площею виділяється Черемський природний заповідник, який є єдиним на Волині. Саме у цих об’єктах природно-заповідного фонду є найбільша кількість видів, занесених до Міжнародних Червоних списків. Тут зростає 6 видів рослин занесених до додатку 1 Бернської конвенції: Альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa L.), Зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.), Жировик Лезеля (Liparis loeselii (L.) Rich.), Сон широколистий (Pulsatilla Latifolia Rupr. Pulsatilla), Льонолисник безприквітковий (Thesium ebracteatum Hayne), Дикран зелений (Dicranum viride (Sull., Lesq.) Linbd.) [21]. Також зростають 4 види рослин занесених до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, Європейського червоного списку: Глід Український (Crataegus ucrainica Pojark), Зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.), Смілка литовська (Silene lithuanica Zapal), Козельці Українські (Tragopogon ucrainicus Artemcz). Види рослин занесених до додатку 1 Бернської конвенції та Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, поширені ще у 4 ландшафтних заказниках, 1 лісовому заказнику, 3 ботанічних заказниках,1 загальнозоологічному, та 3 ботанічних пам’ятках природи, загалом у 15 об’єктах природно-заповідного фонду що розташовані по всій території області. Висновки. На території Волинської області виявлено, що види рослин зростають у межах 15 окремих природоохоронних об’єктів, що не входять до складу інших об’єктів природно-заповідного фонду області, але їх статус та форма охорони рідкісних видів не завжди відповідає головній меті, так як переважна більшість їх розташована у межах лісових масивів де здійснюється активна господарська діяльність, тому запропоновано ряд оптимізаційних заходів.

На основі гербарних даних, літературних і картографічних джерел, польових досліджень з подальшою критично-системною обробкою зібраного матеріалу подано склад, рівні і характеристику фіторізноманіття Вінниччини. Деталізовано раритетну флори регіону, яка занесена до різноманітних созологічних конвенцій. Визначено стан збереження раритетних видів рослин за рівнями захищеності.