якість води

Відповідно Водної Рамкової Директиви Європарламента і Ради ЄС, особливу актуальність мають роботи, які у практичних діях направлені на охорону, відновлення і раціональне використання водних ресурсів в Україні. Мета. Визначення та встановлення закономірностей у часових та просторових змінах якості води у басейні річки Уди. Методи. Статистичні, системний аналіз. Результати. На всіх постах спостережень найбільше співвідношення концентрації до ГДК у таких сполук як: нітрити нафтопродукти, нітрити, мідь, залізо, заг., марганець, хром 6+, БСК-5, сульфати, цинк 2+. Найгірша якість води у басейні р. Уди у с. Хорошеве і с. Есхар, де ІЗВ відповідає V класу «брудна» вода. Відповідно до ІЗВ мод. якість води на більшості постів дорівнює ІІІ класу «помірне забруднення». Якість води, у гирловій ділянці р. Лопань та р. Немишлі за ІЗВ мод. відповідає IV класу «дуже забрудне-на». Високе значення ІЗВ мод. спостерігається на р. Уди у с. Хорошеве і с. Есхар – V клас «брудна» вода. За коефіцієнтом забрудненості χ, з використанням пріоритетів, якість води на більшості постів річкової мережі Уди відповідає ІІ класу «мале». На р.Уди, близь с. М. Данилівка, ІІІ клас «припустиме» забруд-нення. Гирлова ділянка річок Лопань та Уди, характеризується як «істотне» забруднення. Найгірша якість води спостерігається на посту р. Уди – с. Хорошеве «інтенсивне» забруднення. Без пріоритетів розрахунок коефіцієнта χ показав значно гірші показники якості води. На більшості постів «припустиме» забруднення. Гирлова ділянка р. Немишлі характеризується як «істотне» забруднення. Якісний стан води р. Лопань можливо визначити як «інтенсивне» забруднення. Очікувано на постах на р. Уди у с. Хорошеве і с. Есхар, якість води V класу «катастрофічна». Висновки. Встановлена якість води, за трьома показниками ІЗВ, ІЗВ мод. та коефіцієнта забрудненості χ за багаторічний період, свідчить про негативний вплив міста Харкова на гідроекологічний стан річкової системи р. Уди. Зміни показників якості води відбуваються без будь яких часових закономірно-стей. Згідно із коефіцієнтом забрудненості χ, якість води погіршується по довжині річок, крім ділянки на р. Уди – с. Хорошеве, де χ кваліфікують як «катастрофічне». Далі по довжині річки с. Есхар, де якість води покращується, що обумовлено самоочищенням річки.

Мета. Аналіз стану якості поверхневих вод басейну річки Стохід, визначення класу та категорії якості води. Методи. Порівняльно-географічні, аналітичний, узагальнення та систематизації. Результати. На основі аналізу моніторингових спостережень що здійснювався Державною екологічною інспекцією у Волинській області за період з 2007 по 2017 р. визначено, що багаторічна часова та просторова ди-наміка середньорічних значень інтегральних екологічних індексів за середніми величинами становить у пункті с. Малинівка ІЕ сер. = 2,2 та у смт Любешів ІЕ сер. = 2,4 відповідно вода р. Стохід належить до ІІ кла-су якості («добрі», «чисті»), 2 категорії («дуже добрі», « чисті» води) і субкатегорії 2 (3) («дуже добрі», «чисті» води з тенденцією наближення до категорії «добрих», «досить чистих»). Динаміка середньорічних значень інтегральних екологічних індексів за найгіршими величинами у пункті с. Малинівка І Е найг. = 2,6 та у смт Любешів І Е найг. = 2,8 охарактеризувала води ІІ класом («добрі», «чисті»), 3 категорією («добрі», «досить чисті»), субкатегорією 2-3 (води, перехідні за якістю від «дуже добрих», «чистих» до «добрих», «досить чистих» ) і субкатегорією 3 (2) («добрі», «досить чисті» води з ухилом до «дуже доб-рих», «чистих»). Висновки. Значення індексів трофо-сапробіологічних показників є найгіршими, а серед речовин, що визначили якість води «дуже погана», «дуже брудна» були сполуки Нітрогену, підвищений рівень яких у р. Стохід здебільшого зумовлений надходженням недостатньо очищених стічних вод, по-верхневого стоку із сільськогосподарських угідь, а також розкладанням неживої органічної речовини весною.

Мета. Апробація методу екологічної оцінки якості поверхневих вод у частині використання біологічних показників. Методи. Біологічні та гідробіологічні. Результати. Надано екологічної оцінки якості вод річки Сіверський Донець і його основних приток в межах Харківської області за біологічними показниками якості поверхневих вод, які використовуються в методиці екологічної оцінки якості поверхневих вод (редакція 2012 р).Значення узагальненого біологічного індексу (ІБ) за середніми значеннями показників свідчать, що води досліджуваних ділянок річок відносяться до ІІ та ІІІ класів якості вод і оцінюються як «добрі» та «задовільні» за станом, «чисті» та «забруднені» за ступенем чистоти (забрудненості). Ділянки з найгіршими значеннями узагальнюючих біологічних показників зазнають найбільшого антропогенного навантаження. ВВІ чутливіше реагував на антропогенне навантаження та мав більший діапазон змін ніж ТВІ. Висновки. При оцінці екологічного стану водних об'єктів безумовно необхідно враховувати роль біологічної складової для відображення реального стану водних екосистем, що відображає ступень благополуччя екосистем водного тіла в цілому.

Із використанням моніторингової інформації розрахованo блокові та інтегральний індекс екологічної оцінки якості поверхневих вод р. Західний Буг та її приток за 2013-2014 рр., визначений клас та категорії якості води в басейні Західного Бугу. Поверхневі води Західного Бугу та його приток відповідають ІІ – ІІІ класам якості. Перевищення вмісту забруднюючих речовин зафіксовано за еколого-санітарними показниками (NH4+, NO2-) та специфічними речовинами токсичної дії (Fe).

Представлено результати комплексної оцінки екологічного стану водних об’єктів басейну річки Сі-верський Донець з використанням показників, що характеризують рівень антропогенного забруднення абіотичної і біотичної складових водних екосистем. Показано, що якість води у 25 створах річок Сіверський Донець, Уди, Лопань, Харків, Оскіл, Немишля, Сухий Торець та Печенізького і Червонооскільського водосховищ у 2011 - 2012 роках не відповідала нормативам рибогосподарських ГДК (стан абіотичної складової), а у 52% випадках (2011 рік) та 64% випадків (2012 рік) не відповідала нормативам якості за екотоксикологічним показником (стан біотичної складової водних екосистем). Незадовільний екологічний стан водних об’єктів басейну річки Сіверський Донець є наслідком скиду в поверхневі водні об’єкти басейну стічних вод, забруднених екологічно небезпечними хімічними речовинами.

Розглянуто основні аспекти екологічного аудиту гідрологічної пам’ятки природи «Оконські джерела». Методами фотометричного і потенціометричного аналізів визначено вміст йонів амонію, нітрит та нітрат йонів у поверхневих водах. Встановлено, що вміст досліджуваних йонів не перевищує гранично допустимих норм. Екологічний стан гідрологічної пам’ятки природи «Оконські джерела» можна вважати задовільним.

Оцінена доля вкладу окремих підрозділів народного господарства Вінницької області в забруднення поверхневих вод, так як формування якості природних вод можна оцінити по об’єму скидів СВ в водні об’єкти. Систематизована та оброблена інформація про основні показники забору, використання та скиду вод (в тому числі забруднювальних речовин в складі СВ) по галузях промисловості, окремо по басейнам річок (Південний Буг, Дністер, Дніпро – в межах області) та в цілому у регіоні.

Проаналізовано стан розвитку туризму і рекреації у басейнах озер Турійського району; охарактеризовано загальний екологічний стан, морфометричні та гідрохімічні показники озер, подано оцінку ступеня придатності озер для цілей рекреації. Окреслено перспективи розвитку туризму та рекреації району дослідження.

Із використанням моніторингової інформації за 2014 рік здійснено інтегральну оцінку сучасного стану й просторових змін якості вод річки Сіверський Донець. Показано, що найкраща якість води, як за водогосподарською оцінкою (ІЗВ=1,35), так і за екологічною (Іе=2,99) спостерігалася у Печенізькому водосховищі. Відзначена загальна тенденція до погіршення якості води за течією Сіверського Дінця. Найгірша якість води за водогосподарською оцінкою та найбільш суттєве зниження якості води (ІЗВ=2,97, +1,62 відносно попереднього пункту; Іе=3,92, +0,93) зафіксоване нижче впадіння р. Уди. Найгірша якість води за екологічною оцінкою (Іе=4,32) при ІЗВ=2,89 відзначена нижче м. Ізюм.