adaptation

Мета. Визначення ролі окремих елементів живлення у мінімізації потенційних негативних впливів екстремальних погодних явищ та підвищенні стресостійкості сільськогосподарських культур. Методи. Дослідження проводили в умовах тривалого стаціонарного досліду та тимчасового польового досліду. Лабораторно-аналітичні дослідження виконуватись з використанням стандартизованих методик. Результати. За екстремально посушливих умов збалансування азоту, фосфору, калію та сірки у системі удобрення та внесення мікроелементів у критичні періоди росту та розвитку рослин сприяє підвищенню використання вологи ґрунту і азоту та збільшенню врожайності культур в середньому на 20-25 %. Висновки. Адаптація рослин до екстремальних погодних явищ, зокрема ефективність використання вологи за посух, залежить від наявності необхідних елементів живлення (забезпечення рослин фосфором, калієм, кремнієм, сіркою та мікроелементами) для формування врожаю та збалансованого їх внесення на певному етапі онтогенезу. _________________________________________ Дослідження проведено за грантової підтримки Державного фонду фундаментальних досліджень за конкурсним проектом Ф64.

Визначено, що ландшафтне планування як засіб для оптимізації функціонування аграрних екосистем має значний потенціал. Надано результати проведення інвентаризаційного етапу ландшафтного планування Коробочкинської агрофірми, як приклада для корегування класичної концепції. Показані проблеми адаптації ландшафтного планування під рамкові цілі дослідження агроекосистем. Встановлено, що рельєф та ґрунт є основними елементами ландшафту які потребують дослідження, в установках наданої мети.

Обґрунтовується важливість ролі самозбереження в самоорганізації неорганічних, органічних і соці-альних систем. Показана еволюція форм і засобів самозбереження неорганічних, органічних і соціальних систем.