air pollution

Мета. Визначити вплив на стан атмосферного повітря та виконати розрахунок екологічних ри-зиків від займання несанкціонованого звалища відходів. Методи. Польові, лабораторні, аналітична обробка даних. Результати. В результаті дослідження виявлено, що при горінні ТПВ основними забруднюва-чами є азоту діоксид, оксид вуглецю, сірчистий ангідрид, сажа та недиференційований за складом пил. В точці викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря ГДК цих речовин значно переви-щують допустимі. Зокрема ГДК азоту діоксиду було перевищено в 45 разів, оксиду вуглецю – в 22 рази, сажі в 210 разів, сірчистого ангідриду – в 40,8 разів, ГДК недиференційованого за складом пи-лу перевищено в 120 разів. Результати викидів забруднюючих речовин отриманих емпіричним шля-хом значно відрізняються від отриманих розрахунковим шляхом за діючою методикою. За недифе-ренційованим за складом пилу результати натурних замірів перевищують розрахункові в 73,2 рази, за сірчистим ангідридом – в 10,4 рази, за діоксидом азоту – в 3,5 рази, за оксидом вуглецю – в 6,7 разів, за сажею – в 76,8 раз. Розрахунок розсіювання забруднювачів за допомогою програми ЕОЛ+ показав, що при горінні ТПВ на звалищі на межі житлової забудови спостерігатиметься перевищення значень ГДК за трьома речовинами. Виконано розрахунок ризику для населення. Висновки. Розрахунками ризиків для населення встановлено, що вплив канцерогенних та неканцерогенних речовин є мінімальним, тобто прийнятним. Загальний ризик на протязі життя також являється мінімальним (прийнятним). Несанкціоноване звалище, безумовно, підлягає ліквідації з по-дальшим відновленням пошкоджених компонентів навколишнього середовища.

Проаналізовано існуючу систему моніторингу атмосферного повітря м. Харкова. Визначено, що технічне оснащення мережі моніторингу не досконале. Необхідна нова сучасна система моніторингу для проведення безперервних досліджень та забезпечення доступу до оперативної інформації про стан повітряного середовища міста. Це підвищить ефективність прийняття управлінських рішень у галузі охорони атмосферного повітря.

Мета. Виявлення просторових і часових варіацій забруднення атмосферного повітря урбогеосис-тем з високим ступенем антропогенного навантаження дрібнодисперсним пилом фракції РМ2,5 (на прик-ладі м. Харків). Методи. Відкрита платформа онлайн-моніторингу «Air Pollution», вимірювання РМ2,5 здійснюва-лося пиломірами «7bit Pollution Monitor», статистичні. Результати. Моніторинг РМ2,5 в атмосферному повітрі м. Харкова проводився у період з 01.08.2019 до 01.04.2020 на 6 контрольних точках у різних районах міста. Було опрацьовано 28119 проб. Джерелом отримання даних щодо масової концентрації РМ2,5 у повітрі слугувала відкрита платформа онлайн-моніторингу «Air Pollution». Для визначення дотримання гігієнічних норм вмісту дрібнодисперсного пилу фракції менше 2,5 мкм були використані порогові концентрації, рекомендовані ВООЗ. Оцінка рівня запиленості повітря та його небезпеки для здоров’я населення проводилася відповідно до міжнародної шкали рівня забруднення повітря РМ2,5 за Індексом якості повітря (Air Quality Index, AQI). Із загального обсягу досліджуваної вибірки для 17,4% випадків (4905 із 28119 значень масової концентрації РМ2,5) зафіксовано перевищення ГДК за ВООЗ. Загалом відповідно до шкали AQI, у переважній кількості випадків вміст РМ2,5 в повітрі варіюється від низького до помірного. Найвищий рівень запиленості повітря характерний для точки №1 (Аптекарський провулок, 9), що може бути обумовлено її розташуванням на територій із високою інтенсивністю руху автотранспорту. У ході аналізу простежено добову, тижневу та сезонну динаміку вмісту PM2,5. Сезонні та добові варіації вмісту РМ2,5 у повітрі м. Харкова залежать від зміни погодних умов (кількості опадів, швидкості вітру та ін.), рівня завантаженості автомобільних доріг і режиму роботи потенційних стаціонарних джерел забруднення. Висновки. Отримані результати дають основу для подальшого дослідження кореляції вмісту РМ2,5 у повітрі зі ступенем впливу різних природних і соціально-економічних факторів території, а також із рівнем захворюваності населення.

Наведені результати вивчення пиління відвалів і хвостосховищ Лебединського та Стойленського гірьских збагачувальних комбінатів. Підготовлені відповідні електронні карти. Встановлено, що у трьохсотметровій зоні від хвостоховища концентрація пилу за даними пятихвилинних замірів у літній період досягає 1,93 мг/м3, у зимовий період на цих територіях на поверхню снігу випадає до 1,9 г/м2 пилу за добу

Проведено аналіз стану атмосферного повітря на території малих міст Харківської області. Визначено основні забруднювачі атмосфери, склад викидів та динаміку забруднення. Встановлено, що стан атмосферного повітря малих міст Харківської області незадовільний. Необхідно вжиття відповідних управлінських рішень у галузі охорони атмосферного повітря.

Проаналізовано стан повітряного басейну центральної частини м. Харкова на найбільш завантажених автомагістралях міста. З допомогою розрахунку рівня концентрацій забруднюючих речовин визначено ділянки, де рівні загазованості вище гранично допустимих норм. Зроблено аналіз причин, що викликали ці перевищення і наведено перелік можливих інженерно-технічних заходів щодо усунення наднормативної дії автотранспорту.

На підставі аналізу динаміки викидів забруднюючих речовин в цілому по області, а також, окремо, від стаціонарних, пересувних (автотранспорту) джерел і від інших рухомих джерел забруднення, встановлено, що найбільшу частку викидів у атмосферу дають стаціонарні джерела, а саме – виробництво та розподілення електроенергії, газу, води. Простежено зміни обсягу викидів кожного із забруднюючих речовин у загальній структурі викидів щорічно. Стаціонарні джерела викидають найбільше діоксиду вуглецю, у викидах пересувних автотранспортних джерел переважає оксид вуглецю, а від авіаційного, залізничного та іншого транспорту найбільше викидається оксиду азоту і оксиду вуглецю