bioindicator

Біоіндикація антропогенного тиску на агробіорізноманіття в умовах Північного Приазов’я України

Мета. Визначення інформаційної цінності видів-біоіндикаторів з числа мисливських тварин для оцінки екологічного стану агроландшафтів та рівня трансформації в них біологічного різноманіття. Методи. Польові (шумового прогону, маршрутний); еколого-аналітичні, статистичні, методи мат-ричної алгебри). Результати. В умовах Північного Приазов’я України ключовими антропогенними факторами, які визначають чисельність популяції: для куріпки сірої ̶ структура агроландшафту; для зайця-русака ̶ структури посівних площ, чисельності хижаків та стан сонячної активності. Вперше встановлено знач-ний кореляційний зв’язок між чисельністю популяцій індикаторних видів та пестицидним навантаженням на територію як на регіональному, так и локальному рівнях. В динаміці популяцій індикаторних видів виявлено короткі та довгі хвилі чисельності. В умовах пестицидного пресингу найбільш вразливим є регулюючий вплив зоофагів на консументів нижчих порядків. Тому при збільшені пестицидного наван-таження регулюючий вплив хижаків на ряд представників фітофагів буде зменшуватися, що пояснює явище збільшення чисельності деяких фітофагів при загальному токсичному впливі пестицидів. Висновки. Висока щільність населення та густа інфраструктурна мережа є істотними факторами трансформації біорізноманіття у межах регіону. Загальний стан біологічного різноманіття в регіоні ви-знано як дуже напружений. Екологічне обґрунтування потенційних видів-індикаторів дозволяє на основі досліджених закономірностей динаміки їх популяцій різного рівня просторової організації запропонувати метод біоіндикації екологічних порушень в агроландшафтах. При цьому інформативним показником антропогенного тиску є поточна чисельність популяції індикаторного виду польової дичини.

Використання біоіндикаційного метода флуктуючої асиметрії листя клена гостролистого (Acer Platanoides L.) для оцінки якості середовища населених пунктів

Мета. Контроль стану середовища як багатокомпонентної системи з причинно-наслідковим зв'язком порушень симетрії листа клена методом ФА. Методи. Фітоиндикація з використанням як біоіндикаторів рослин (листя клена). Метод флуктуючої асиметрії: вимірювання 4-х параметрів листка з лівого та правого боків і визначення форми верхівки листя. Математична обробка результатів всіх вимірювань (1376 промірів) на базі програми Microsoft Excel. Результати. Проведено статистичну оцінку вимірювань за 7-а показниками мір центральної тенденції та мінливості. Розраховано показники флуктуючої асиметрії для біоматеріалу всіх досліджених майданчиків шести районів м. Одеса у літній період 2016 р. та проведено їх перевірку на нормальний розподіл. За двома бальними системами встановлено якість середовища різних районів курортного міста та його загородної зони. Висновки. Статистична обробка промірів листової пластинки встановила придатність використання вимірюваних ознак і самого листя клена для цілій фітоіндикації. Оцінку якості середовища проводили за двома бальними системами. Пока-зана обґрунтованість бальної системи Г. М. Мелькумова при визначенні якості середовища за інтегральним показником флуктуючої асиметрії листя клена гостролистого. Фактично, промислові зони міста, його паркова и центральна частини мають високий ступінь забруднення, хоча не сягаючий критичного рівня.
Ukr_flag