ecological condition

Мета. Проаналізувати особливості організації і проблеми розвитку рекреаційно-туристичної дія-льності та динаміку чисельності відвідувачів Карпатського біосферного заповідника, визначити осередки найбільшого рекреаційного навантаження та їх сучасний стан. Методи. Геопросторовий аналіз, статистично-математичні, картографічні та ін. Результати. Вивчено сучасний стан та особливості організації рекреації та туризму у Карпатсь-кому біосферному заповіднику у поєднанні із природоохоронною діяльністю, яка передбачає максима-льну екологізацію господарювання та раціональне використання рекреаційних ресурсів. Також проана-лізовано динаміку та сучасну структуру чисельності відвідувачів біосферного заповідника у розрізі запо-відних масивів та природоохоронних науково-дослідних відділень. У результаті встановлено, що за останній десятирічний період з 2011 по 2020 роки чисельність відвідувачів Карпатського біосферного заповідника суттєво зросла, а її максимум був зафіксований у 2017 році – 37 443 осіб. Найбільшого рек-реаційного навантаження зазнає заповідний масив «Долина нарцисів», який щорічно головно у весняний період відвідують близько 40 % туристів та рекреантів заповідника. Суттєвий вплив на рекреаційно-туристичну діяльність у заповіднику має пандемія COVID-19, яка у 2020 році спричинила різке зменшен-ня чисельності відвідувачів, за виключенням Трибушанського та Петрос-Говерлянського природоохо-ронного науково-дослідних відділень, що характеризуються додатнім приростом чисельності відвідува-чів. Висновки. Інтенсивність рекреаційно-туристичної діяльності у заповіднику територіально суттє-во відрізняється, що зумовлює нерівномірне рекреаційне навантаження на екотуристичні маршрути, рек-реаційні об’єкти та заповідні масиви. Найбільше навантаження на рекреаційні ресурси рівнинної частини Карпатського біосферного заповідника спостерігається у травні, тоді у Свидовецькому, Чорногірському та ін. гірських заповідних масивах активна фаза рекреаційно-туристичної діяльності зафіксована у літній період – з червня по серпень. У цей час необхідний посилений моніторинг за рекреаційним навантажен-ням та сучасним станом цінних ландшафтних комплексів заповідника.

Мета. Аналіз антропогенного навантаження на атмосферне повітря Рівненської області. Методи. Геоінформаційний метод, система ArcGIS. Результати. Проаналізовано основні джерела забруднення навколишнього природного середовища Рівненської області. Досліджено особливості промислового комплексу та переважаючі галузі промисловості. Проведено детальний багаторічний аналіз впливу антропогенного навантаження на атмосферне повітря області. Охарактеризовано основних забруднювачів атмосферного повітря. За допомогою геоінформаційної системи ArcGIS побудовано ряд ГІС-моделей, що відображаю екологічний стан досліджуваного об’єкта. Висновок. Основними забруднювачами повітря залишаються автомобільний транспорт та малі підприємства.

Представлено результати комплексної оцінки екологічного стану водних об’єктів басейну річки Сі-верський Донець з використанням показників, що характеризують рівень антропогенного забруднення абіотичної і біотичної складових водних екосистем. Показано, що якість води у 25 створах річок Сіверський Донець, Уди, Лопань, Харків, Оскіл, Немишля, Сухий Торець та Печенізького і Червонооскільського водосховищ у 2011 - 2012 роках не відповідала нормативам рибогосподарських ГДК (стан абіотичної складової), а у 52% випадках (2011 рік) та 64% випадків (2012 рік) не відповідала нормативам якості за екотоксикологічним показником (стан біотичної складової водних екосистем). Незадовільний екологічний стан водних об’єктів басейну річки Сіверський Донець є наслідком скиду в поверхневі водні об’єкти басейну стічних вод, забруднених екологічно небезпечними хімічними речовинами.