eutrophication

Мета. Характеристика геоекологічного стану водойм у місті Львові для розробки рекомендацій щодо охорони, збереження та підвищення їх функціонального використання. Методи. Польові, картографічні, історичні, аналіз та синтез. Результати. За даними фондових, статистичних матеріалів проведений аналіз забруднення води репре-зентативних водойм. Під час польових досліджень здійснений аналіз фізичних параметрів стану води, виявлені джерела забруднення водойм, засмічення та загальна оцінка прибережних водозахисних смуг. Для більшості водойм Львова характерні засмічення прибережної природоохоронної смуги, рекреацій-ний вплив, близькість до автомобільних доріг та житлових будинків. Колір води у переважній кількості водойм сірувато-жовтуватий, прозорість води низька, запах болотистий або землянисто-трав’янистий. Десять з двадцяти трьох досліджуваних водойм мають сильну і надсильну евтрофікацію. Влітку деякі повністю заростають водоростями. Стан улоговини у 70% водойм Львова природний. Це сприяє додат-ковому надходженню у воду забруднюючих речовин з водозбірного басейну. Стави, де улоговина вкрита штучним покриттям (переважно бетоном) мають кращі якісні показники води. Зокрема став Левандівський, єдиний на початок 2019 р., має чисту воду. Останні роки водойми міста значно обміліли, через забудову водозбірних басейнів та відведення дощових вод у загальну каналізацію. У найкращому стані знаходяться водойми поблизу ресторанів та закладів відпочинку, що здані в оренду. Задовільний геоекологічний стан у ставків, що знаходяться у паркових зонах (у парках Стрийському, Погулянка, Шевченківський гай, Піскові озера). Найбільше занедбаними є водоймами колишніх промислових підприємств, якими опікуються районні адміністрації. Висновки. Нераціональне використання водойм міста призводить до забруднення води; замулення і заростання мілких водойм; пришвидшеної евтрофікації, засмічення тощо. Враховуючи поліфункціональ-не значення водойм для міста, розроблені рекомендації щодо покращення їх геоекологічного стану, переважно це організаційні (моніторинг стану водойм, ведення екологічного паспорту водойми, підвищення контролю), технічні (роз’єднання дощової та комунальної каналізації, технічний догляд), просвітницькі (стенди, екоакції, фестивалі) заходи.

Мета. Визначення довгострокових змін чисельності бактеріопланктону в Дністровському лимані у 2003-2018 рр. та використання цих даних для оцінки якості водного середовища. Методи. Визначення чисельність бактеріопланктону проводили прямим мікроскопічним методом під мікроскопом із збільшенням 1200. Для оцінки трофічного стану вод використана екологічна класифікація якості поверхневих вод, що прийнята в Україні. Результати. Проаналізовано зміни кількісних характеристик бактеріопланктону в літні періоди 2003-2018 рр. Виявлено тенденцію збільшення кількості бактерій в останні вісім років і зростання трофічного статусу вод від політрофного в літні періоди 2003-2005, 2007-2009 і 2015-2016 рр. до гіпертрофного в 2011-2014 і 2017-2018 рр. В липні 2012 р. визначено максимальну за всі роки спостережень чисельність бактерій, що перевищила пік чисельності в кінці минулого століття. Показано наявність статистичних зв’язків бактеріопланктону з електропровідністю і прозорістю вод, хлорофілом а, феофітином і загальним фосфором. Висновки. Встановлено, що формування мікробіологічного режиму Дністровського лиману відбувалося під впливом природних процесів продукування органічної речовини і факторів забруднення, які найбільш сильно проявляються в середній і південній частині лиману. Серед контрольованих параметрів водного середовища, чисельність бактеріопланктону, поряд з хлорофілом а, найбільш реалістично відображує зміни трофічного стану вод Дністровського лиману, при цьому показник бактеріопланктону незамінний при індикації забруднення вод органічною речовиною антропогенного походження.

Мета. Оцінка трофічного статусу вод Кучурганського водосховища у 2006-2018 рр. Методи. Визначення гідрологічних, гідрохімічних і гідробіологічних характеристик водного середовища водойми проводилися за стандартними методиками. Використані чотири індикатори евтрофікації вод: концентрація хлорофілу а, чисельність бактеріопланктону, трофічні індекси TSI і TRIX. Результати. Проаналізовано особливості фізико-хімічних характеристик вод водосховища. Зафіксована підвищена температура води в середині і пониззі водосховища порівняно з верхів’ям. Виявлено зростання мінералізації вод в напрямку від пониззя до верхів’я, де найчастіше фіксувалося критичне для життя гідробіонтів зниження концентрацій кисню. Проведений аналіз довгострокових змін хлорофілу а і бактеріопланктону. На основі результатів комплексних досліджень влітку 2006-2019 рр. проведено оцінку трофічного стану вод різних ділянок водосховища. Виявлені статистичні взаємозв’язки між показниками трофічного стану і фізико-хімічними характеристиками водойми. Зареєстрований тісний позитивний кореляційний зв’язок між вмістом хлорофілу а і чисельністю бактеріопланктону, що обумовлено функціональною залежністю бактерій від органічної речовини, яка продукується фітопланктоном. Показано, що зі збільшенням обсягів води у водосховищі значення цих індикаторів трофічного стану зменшувалися, що підтверджено тісним негативним кореляційним зв’язком між ними і глибиною водойми. Вперше показано, що прозорість води виявила тісні значимі негативні кореляційні зв'язки з усіма індексами і індикаторами трофічного статусу вод, що свідчить про можливість використання прозорості в якості простого індикатора трофічного стану вод, оскільки чим прозоріше води, тим нижче трофність вод і вище якість водного середовища. Висновки. Встановлено, що оцінки трофічного статусу Кучурганського водосховища за хлорофілом а, бактеріопланктоном і трофічним індексом TSI практично співпадають і свідчать про зростання трофічного статусу водойми з евтрофного до гіпертрофного в останні 2016-2018 рр. Верхів’я водосховища характеризувалося підвищеною трофністю вод у порівнянні з центральною ділянкою та пониззям. Значення трофічного індексу TRIX, який був розроблений для оцінки морських вод, практично завжди указували на більш високий трофічний статус, ніж інші індикатори.