hydrobionts

Мета. Аналіз спектру екологічних проблем і ризиків, пов’язаних із будівництвом та експлуатацією малих гідроелектростанцій (МГЕС) в Українських Карпатах. Методи. Польові, статистичні, гідрологічні, гідроекологічні, аналіз та синтез. Результати. Розглянуто потенційні екологічні ризики, що виникають при будівництві та експлуа-тації МГЕС в Українських Карпатах. Досліджено вплив Явірської МГЕС на витрати води у р. Стрий. Проаналізовано щоденні витрати води на двох гідростворах, що розташовані вище і нижче за течією від станції для маловодного (2003) і багатоводного (2008) років. Вказано основні можливі ризики при будів-ництві та експлуатації МГЕС для руху паводкових вод, річкових наносів, розвитку руслових деформацій тощо. Представлено різницю у витратах води між двома гідростворами і підтверджено, що у весняний період 2008 і 2003 року та осінньо-зимовий період 2003 і 2008 років спостерігали мінімальну різницю у витратах води, що пов’язано із затриманням води у водосховищі вище греблі Явірської МГЕС для мак-симальної генерації електроенергії. Проаналізовано вплив Явірської МГЕС на біоту р. Стрий упродовж 2014‒2015 років. Отримані результати вказують, що основними негативними чинниками впливу на угру-повання гідробіонтів р. Стрий є створення водосховищем лімнічних умов у континуумі річкової екосис-теми, накопичення наносів і відмерлої органіки на його дні та берегах і знесення цих осадів на нижчі ділянки русла, різке обміління русла Стрия нижче греблі після закриття шлюзів у червні та гідроземельні роботи нижче греблі. Аналіз звітів з оцінки впливу на довкілля дав змогу проаналізувати основні еколо-гічні ризики, які можливі при будівництві та експлуатації малої гідроелектростанції на р. Стрий у с. Довге Дрогобицького району Львівської області. Висновки. Варто прописати механізм проведення оцінки впливу на довкілля, зазначити природно-географічні, гідрологічні і гідроекологічні обмеження щодо будівництва та експлуатації МГЕС. Визначити ділянки гірських («диких») річок із високими показниками цінності природних ландшафтів та заборонити на них спорудження обʼєктів малої гідроенергетики.

Мета. Оцінити екологічний стан компонентів водної екосистеми ставку с. Бобрівка Харківського району Харківської області. Методи. Аналітичні, токсикологічні. Результати. Показано, що гідрохімічні показники ставку відповідають нормам якості води для культурно-побутового та рекреаційного призна-чення. Токсикологічна оцінка для придатності води для ведення рибогосподарства виявила складну си-туацію по відношенню до міді та цинку. В межах ГДК знаходиться вміст загального заліза, значення во-дневого показнику; легкорозчинні органічні сполуки. Водорості найбільше акумулюють кадмій та хром, а в донних відкладах інтенсивно акумулюється також і свинець. Вміст Cu, Pb, Zn, Cd в в м'язових ткани-нах товстолобика білого та коропа звичайного не перевищує значень ГДК. В формуванні хімічного скла-ду тканин риб найбільш впливовим компонентом є вода ставку. Висновки. Щодо придатності води став-ку для ведення рибогосподарства, з урахуванням того, що низка показників не відповідає нормативам, потрібно виконати заходи щодо захисту ставку від дифузних джерел забруднення, насамперед ті з них, які передбачені на законодавчому рівні. Необхідно проведення обвалування ставку, фітомеліорація, встановлення водоохоронної зони.