surface water

Досліджено та розглянуто дані щодо співвідношення вмісту важких металів у валовій та розчинній формі у воді р. Дунай. Розраховано середньостатистичні коефіцієнти визначення частки розчиненої форми таких мета-лів, як залізо, марганець, цинк, мідь та нікель у їх валовому вмісті у воді української частини р. Дунай. Вплив процесів міграції важких металів на їх вміст у донних відкладах

Мета. Апробація методу екологічної оцінки якості поверхневих вод у частині використання біологічних показників. Методи. Біологічні та гідробіологічні. Результати. Надано екологічної оцінки якості вод річки Сіверський Донець і його основних приток в межах Харківської області за біологічними показниками якості поверхневих вод, які використовуються в методиці екологічної оцінки якості поверхневих вод (редакція 2012 р).Значення узагальненого біологічного індексу (ІБ) за середніми значеннями показників свідчать, що води досліджуваних ділянок річок відносяться до ІІ та ІІІ класів якості вод і оцінюються як «добрі» та «задовільні» за станом, «чисті» та «забруднені» за ступенем чистоти (забрудненості). Ділянки з найгіршими значеннями узагальнюючих біологічних показників зазнають найбільшого антропогенного навантаження. ВВІ чутливіше реагував на антропогенне навантаження та мав більший діапазон змін ніж ТВІ. Висновки. При оцінці екологічного стану водних об'єктів безумовно необхідно враховувати роль біологічної складової для відображення реального стану водних екосистем, що відображає ступень благополуччя екосистем водного тіла в цілому.

Із використанням моніторингової інформації розрахованo блокові та інтегральний індекс екологічної оцінки якості поверхневих вод р. Західний Буг та її приток за 2013-2014 рр., визначений клас та категорії якості води в басейні Західного Бугу. Поверхневі води Західного Бугу та його приток відповідають ІІ – ІІІ класам якості. Перевищення вмісту забруднюючих речовин зафіксовано за еколого-санітарними показниками (NH4+, NO2-) та специфічними речовинами токсичної дії (Fe).

Оцінена доля вкладу окремих підрозділів народного господарства Вінницької області в забруднення поверхневих вод, так як формування якості природних вод можна оцінити по об’єму скидів СВ в водні об’єкти. Систематизована та оброблена інформація про основні показники забору, використання та скиду вод (в тому числі забруднювальних речовин в складі СВ) по галузях промисловості, окремо по басейнам річок (Південний Буг, Дністер, Дніпро – в межах області) та в цілому у регіоні.

Розглянуто основні питання щодо ролі біологічної складової водних екосистем при формуванні донних відкладів. Проаналізована роль гідробіонтів (фітопланктону, вищих водних рослин, безхребетних тварин та інших груп організмів) в самоочищенні водних екосистем та формуванні донних відкладів.

Просторовий розподіл важких металів по абіотичним компонентам водної екосиcтеми річок залежить, перш за все, від ландшафтних (природних) особливостей території на якій формується стік. Визначальним для річок та їх ділянок, що знаходяться під антропогенним впливом стає поверхневий стік з урбанізованих територій, скиди стічних та зворотних вод, надходження із живлячими підземними водами. Досліджено основні фактори, що впливають на формування якісного складу донних відкладів в р. Сіверський Донец і накопичення в них важкіх металів. Визначено, що більший вміст металів у середньому мають донні відклади з значним вмістом мулу та глини, що пояснюється як самим хімічним складом глинистого ґрунту, так і здатністю абсорбувати на собі метали з водної фази.

Досліджено залежність між результатами вимірювань складу стічних і поверхневих вод за фізико-хімічними і токсикологічним показниками. Встановлено відсутність статистично значущої лінійної залежності між результатами біотестування та вимірювань фізико-хімічного складу стічних вод хімічного і нафтохімічного виробництв та води водних об’єктів, проби з яких відібрані вище та нижче скиду стічних вод. Для шахтних вод із накопичувача встановлено слабкий взаємозв'язок між результатами біотестування і їх фізико-хімічного складу, але відповідне регресійне рівняння виявилось статистично незначимим для води водних об’єктів, в які відводяться шахтні води встановлено середню міру взаємозв'язку між зазначеними вище показниками.

Для дослідження взаємозв’язку між рівнями токсичності і забрудненості води використано результати вимірювання компонентного складу та визначення токсичності стічних вод підприємств різних галузей економіки, що розташовані на території кількох областей України. Показано, що у кожному із випадків набір значимих фізико-хімічних показників, які корелюють з даними біотестування, різний і залежить від компонентного складу стічних вод. Наведені результати ґрунтуються на використанні значної кількості експериментальних даних і мають важливе практичне значення для виявлення причин виникнення токсичних властивостей стічних вод з метою здійснення відповідних запобіжних природоохоронних заходів щодо їх усунення.