Буц Ю. В.

Робота передбачає надання рекомендацій щодо процедури відбору проб по виявленню небезпечних речовин для підрозділів ДСНС України та вдосконалення ділянки первинної спеціальної обробки. Важли-вою операцією при проведенні як якісного, так і кількісного аналізу є відбір проби речовини для аналізу. Метою операції є отримання додаткової інформації про надзвичайну ситуацію. Відбір проб здійснюється для отримання інформації про небезпеку речовини, передусім це вивчення зразків у лабораторії. Крім того, кожен зразок відображає реальну оперативну обстановку, так як він дає уяву щодо забруднення та кількості небезпечних речовин. Питання відбору проб під час надзвичайної ситуації для виявлення небезпечних речо-вин розглянуто не досить ретельно. Тому нами запропоновано удосконалену процедуру з відбору проб та схему первинної деконтамінації. Аварія на хімічно небезпечному об’єкті створює значну небезпеку як для виробничого персоналу, так і для населення. Величина цієї небезпеки тим більша, чим вище ступінь токсич-ності сильно діючих отруйних речовин. Під час надзвичайної ситуації на хімічно небезпечному об’єкті ви-конують оцінку хімічної обстановки. На даний час існує схема організації проведення повної спеціальної обробки. Але, дана схема містить недоліки, що впливають на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації на хімічно небезпечному об’єкті. Одним з таких недоліків є тривалий час розгортання району повної спеціаль-ної обробки, що не забезпечує своєчасного зменшення та усунення рівня забруднення і його впливу на поте-рпілих та мінімізацію наслідків події радіаційного, хімічного та біологічного характеру. Нами була запропо-нована удосконалена схема організації ділянки первинної деконтамінації, яка дозволяє максимально змен-шити рівень забруднення потерпілих. Надані рекомендації та удосконалено схему та процес спеціальної обробки, що дозволяє максимально швидко зменшити рівень забруднення потерпілих, а також зменшити рівень забруднення на межі «теплої» та «холодної» зони та запобігти розповсюдженню забруднення за межі небезпечної зони. Запропонована процедура відбору проб дає можливість провести якісний відбір проб в стислі строки, що дозволяє виявити наявність небезпечної речовини під час виникнення надзвичайної ситу-ації. Удосконалення схеми первинної спеціальної обробки дозволяє зменшити ризики надзвичайних ситуа-цій техногенного характеру.

Проведений аналіз можливості використання золи і золошлаків ТЕС в дорожньому будівництві. Хімічний аналіз ряду золошлаків ТЕС виконаний методом атомно-адсорбційної спектроскопії. Встановлена екологічна небезпека надходження важких металів до навколишнього середовища при руйнуванні дорожнього полотна

Мета. Дослідження динаміки геохімічної міграційної здатності важких металів внаслідок дії техногенного навантаження пірогенного походження. Методи. Аналітичні: атомно-абсорбційний аналіз, рН-метричний; діапазон осадження гідроксидів і області переважання розчинних гідроксокомплексів вивчені за допомогою побудови концентраційно-логарифмічних діаграм (КЛД). Результати. Проведені дослідження щодо концентрації важких металів у ґрунтах вказують на трансформацію їхніх міграційних властивостей. Відзначено різноманітність та різнобічність поведінки хімічних елементів у компонентах довкілля після ураження пожежами. У різних екологічних умовах можна спостерігати широкий діапазон кількісних значень геохімічної міграції або акумуляції конкретного хімічного елементу. Аналітичні результати доводять, що за вмістом елементів-мігрантів, величин pH, ділянки згарищ, які знаходяться приблизно в однакових умовах, але пройдені низовою або верховою пожежею розрізняються досить відчутно. Важкі метали, що потрапили у довкілля, можуть утворювати важкорозчинні гідроксиди. Крім того, у ґрунтовому розчині є ймовірність утворення металами гідроксокомплексів з різною кількістю гідроксид-іонів. Висновки. Отримані розрахунки рекомендується використовувати для прогнозування геохімічної міграції важких металів у ґрунтах після техногенних наслідків надзвичайних ситуацій пірогенного походження.

Представлено теоретичні дослідження щодо визначення факторів, які впливають на виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру, викликаних пожежами у довкіллі. Запропоновано удосконалену класифікацію лісопожежних ризиків та визначено основні пріоритети подальших досліджень щодо розробки методики оцінки лісопожежних ризиків.

В основу математичних моделей підтоплення в прибережних територіях водосховищ, покладені фундаментальні рівняння нерозривності та руху рідини в пористих середовищах, масоперенесення та масообміну. Визначено вплив фізико-хімічних процесів фільтрації мілко-дисперсних завислих часток на процес підтоплення територій ґрунтовими водами в зоні впливу водосховищ

Представлено теоретичні дослідження щодо ролі пірогенного чинника у формуванні, функціонуванні, стійкості та динаміці геосистем. Проведено аналіз вживаних сучасних наукових понять щодо відновлення природних комплексів. Розглянуто поняття «пірогенна релаксія геосистем» та її співвідношення з іншими процесами постпірогенних досліджень. Наявні результати щодо наслідків впливу пірогенного чинника на довкілля потребують узагальнення, з метою виявлення закономірностей відновлення і відтворення геосистем після наслідків впливу викликаного пожежами в залежності від географічної зональності, ландшафтної структурованості та індивідуальних особливостей геосистем.

Представлено проблему виникнення пожеж в природних екосистемах. Проведено узагальнення та наведено класифікацію математичних моделей щодо виникнення та поширення ландшафтних пожеж. Проаналізовано математичні моделі створені вітчизняними науковцями за останні роки. З’ясовано, що наукові дослідження пов’язані з математичним моделюванням пожеж в природних екосистемах мають здебільше прикладне значення, що спрямовані на забезпечення пожежної безпеки лісів і ліквідацію ландшафтних пожеж.

Добові стани природно-територіальних комплексів є просторово-часовими одиницями з відносно постійними параметрами природного середовища, що змінюються протягом року. До цих параметрів відносяться й умови горіння, а отже, й характеристики пожеж, що розвиваються в цих станах. Аналіз лісових пожеж у Харківському регіоні, показав, що переважна кількість пожеж та охоплена вогнем площа лісових масивів, спостерігається у весняні, пізньовесняні, осінні і пізньоосінні семигумідні макротермальні стекси.

Проведено ретроспективний аналіз показників якості води поверхневого джерела водопостачання, встановлено причини погіршення її якості та розроблено рекомендацій щодо підвищення ефективності використання технічних рішень підготовки питної води для населення.

Представлено районування території Харківської області за можливим екологічним ризиком від виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах підвищеної небезпеки. Створено карту рівня небезпеки екологічної загрози в районах області та проведено їх рангування. Оцінено щільність розміщення потенційних джерел техногенних НС для всіх районів області, що дає право з вірогідною долею умовності говорити про міру техногенної небезпеки території досліджених районів Харківського регіону.