Некос А. Н.

Надано авторське визначення культурних ландшафтів. Виокремлено характерні риси та вдосконалена їх класифікація, наведено приклади по Харкову. В ході дослідження узагальнено концепція культурного ландшафту у вітчизняній географії. Наголошується на необхідності правового закріплення поняття культурний ландшафт.

Проаналізовано існуючу систему моніторингу атмосферного повітря м. Харкова. Визначено, що технічне оснащення мережі моніторингу не досконале. Необхідна нова сучасна система моніторингу для проведення безперервних досліджень та забезпечення доступу до оперативної інформації про стан повітряного середовища міста. Це підвищить ефективність прийняття управлінських рішень у галузі охорони атмосферного повітря.

Проблема тютюнопаління є майже найпоширенішою серед залежностей людства, від якої дуже важко відмовитися. Людина все життя, нехтуючи своїм здоров’ям, витрачає значні кошти на придбання цигарок та отримання тимчасового задоволення. Питання якості та екологічної безпеки складових цига-рок – тютюну, цигаркового паперу та фільтрів непокоїть як самих споживачів цигарок, так і екологів, медиків і інших фахівців. Звісно, використання неякісного продукту від виробників цигарок шкодить не тільки організму людини, а й довкіллю. Мета. Визначити якість та екологічну безпеку (наявність концентрацій важких металів) у тютюні, цигарковому папері та фільтрах цигарок вітчизняних і зарубіжних брендів. Методи. Меоди атомно-абсорбційної спектрометрії за допомогою атомно-абсорбційного спектро-метра МГА 915 МД. Результати. Експериментальні дослідження методами атомно-абсорбційного аналізу щодо конце-нтрацій важких металів у тютюні, цигаркових фільтрах та папері показали наявність важких металів: Mn, Zn, Cu, Cr, Cd, Pb. Дослідження різних тютюнових брендів визначили, що найбільші концентрації важких металів – в тютюні найдешевших цигарок (до 150 мг/кг), у цигарковому папері виявлено лише Mn, Zn. При порівнянні вмісту найбільш токсичних важких металів Cd та Pb у цигарках «Parliament» та «Київ» і «LM» визначено, що у тютюні цигарок «Parliament» концентрації ВМ у 7–10 разів менші. Висновки. Виявлено тенденцію до зменшення концентрації важких металів у складових цигарок у залежності від цінової категорії тютюнового продукту. За більшістю показників у складових цигарок вітчизняних брендів концентрації важких металів у десятки разів вище, ніж у цигарках американського виробника.

У зв’язку зі стрімким розвитком урбанізовних територій, довкілля зазнає значних видозмін. Це стосується й візуального середовища. Людина деформує зовнішній вигляд природного оточення, підлаштовує під себе, постійно привносячи все нові та нові архітектурні споруди та елементи. Однак, вирішення проблем міської інфраструктури, призвело до загострення проблем візуального комфорту. Тому виникає необхідність в чіткій оцінці стану візуального навколишнього середовища. Мета. Визначення якісних характеристик відеоекологічної ситуації Холодногірського адміністративного району міста Харкова. Методи. Польові дослідження та оцінка візуального середовища району міста; метод об’єктивної оцінки за допомогою фотофіксації; кількісний метод оцінки агресивності візуального міського середовища; методика розрахунку індексу серйозності ураження та ступіня ураження Омелою білою. Результати. Досліджено та визначено різні візуальні поля міського середовища- гомогенні та агресивні. Найменший показник гомогенності візуального навколишнього середовища у Холодногірському районі м. Харкова спостерігається навколо території парку Юність – 3%, найбільший – навколо парку на вул. Волонтерська – 55%. Визначено, що показник агресивності візуального середовища варіюється від 0,66 до максимально можливого 1. Встановлено ступінь озеленення Холодногірського району міста Харків. Максимальний показник озеленення – 37%, визначено на території парку на вул. Волонтерській й мінімальний – 6% на Привокзальній площі. Результати розрахунків індексу серйозності ураження та ступіня ураження дерев рекреаційнихзон району Омелою білою (Viscum album L.) показали – індекс серйозності – 10,5% та ступінь ураження – 27,3%,спостерігаються у саду Тіволі, найменші – на території парку Юність – 3,4% (за індексом серйозності) та у сквері імені О. І Мещанінова – 8% (ступінь ураження деревних порід). Висновки. За останні роки відбулося суттєве погіршення візуального середовища в містах, де проживає більша кількість населення. Виявлено, що для території Холодногірського району міста Харків найбільші показники гомогенності притаманні локаціям з будинками старої забудови, а агресивності - саме новобудові. Це свідчить про необхідність створення добре облаштованих рекреаційних зон, що здатні «замаскувати» візуальний дискомфорт урбогеосистем. Важливий компонент комфортного візуального середовища міста – озеленення, для Холодногірського району м. Харків, відповідно до стандартів, не є достатнім. Одним з найбільш вагомих факторів зниження кількості зелених насаджень є інвазія деревних порід Омелою білою (Viscum album L.). Необхідно акцентувати увагу місцевих органів влади на відеоекологічних проблемах, що потребують комплексного вирішення.

Одним з ключових планових результатів проекту Erasmus + «Комплексна докторська програма екологічної політики, управління та технологій - INTENSE» є розробка масових відкритих онлайн-курсів (MOOC).

Мета. Оцінка екологічної якості джерельних вод міста Харкова. Методи. Польові, атомно-абсорбційної спектрофотометрії, аналітичні методи дослідження показників якості води. Результати. Зразки природних вод проаналізовано за такими показниками: рН, електричний потенціал, вміст нітратів, хлоридів, аміаку, прозорість, мутність, а також жорсткість води. Найвищі значення вмісту нітратів, нітритів, а також рівень лужності й жорсткості виявлено в пробах з Холодногірського джерела (джерело у парку «Юність»). У воді з Жуковського джерела виявлено вмісту хлоридів в півтора рази вищий за показники у воді з інших джерел води міста. У воді з джерела Глибокий Яр виявлено найбільш низьку мінералізацію вод, а у воді з джерела Саржин Яр − найвищу з досліджуваних зразків води з природних джерел Харкова. Значення рівня жорсткості води в усіх зразках, окрім Жуковського джерела, вказують на перевищення нормативного значення у 2-3 рази. Проте усі показники, окрім показника жорсткості не є небезпечними для людини, бо перевищень ГДК за ними не виявлено. Результати досліджень зразків води з джерела Саржин Яр та джерела в парку Юність (джерело Холодногорська) у 2019 році порівняно з результатами аналогічного дос-лідження, проведеного в 2015 році. Саржин Яр індекс жорсткості збільшився в 3,4 рази, а в вибірці з джерела в парку "Юність" (джерело Холодногорська) майже в 6 разів. Висновки. Визначено, що на території м. Харків вода з Жуковського джерела у Київському районі, повністю придатна до споживання, адже її хімічний склад у повній мірі відповідає санітарним нормам, які застосовуються до питних джерельних вод. Жорсткість питних вод, де є перевищення ГДК, може негативно впливати на здоров’я людини. Для інших джерел рекомендується провести модернізацію місць відбору води для населення. Реконструювати систему водопроводів для подачі води з джерел, а також ввести додаткові етапи їх очистки на шляху до споживача.

Мета. Оцінити візуальне середовище території Новобаварського району урбогеосистсеми м. Хар-кова. Методи. Польові відеоекологічні візуальні, фотофіксація та відео фіксація, статистичні. Результати. Для визначення якості візуального середовища Новобаварського району м. Харкова використано п’ятибальну шкалу оцінки «привабливості» територій щодо психо-фізіологічного стану людини. Визна-чено, що на території району присутні 36% комфортних зорових полів, 13% − гомогенних, 51% − агреси-вних. Останнім часом намітилася позитивна динаміка щодо формування комфортного візуального сере-довища житлового фонду району. При будівництві нових і реконструкції старих будинків змінюється колористика фасадів. Внутрішні території багатоповерхової забудови наповнюються привабливими ди-тячими майданчиками й зеленими насадженнями, що перетворює агресивні і гомогенні поля візуального середовища на комфортні. Висновки. Архітектура Новобаварського адміністративного району м. Харків в естетичному плані, у більшості випадків, має нейтральний характер, оскільки значна кількість будинків не має розмаїття зорових елементів, а більш присутні гомогенні та агресивні площини. У такому випадку існує реальна погроза психо-фізіологічним функціям головного мозку людини щодо сприйняття інфор-мації про якість візуального навколишнього середовища. Така ситуація свідчить про необхідність ство-рення комфортного візуального середовища, яке недостатньо представлено на території району. І надалі також є необхідним вирішувати ці завдання, використовуючі технології, що апробовані та успішно вті-люються у країнах Європи.

Надано результати емпіричних досліджень трофогеографії, щодо показників концентрації важких металів у ґрунті та рослинній продукції у різних природних зонах та регіонах України. Значення показника розраховано-го географічного фону мікроелементів для овочевої продукції розрізняються за природними зонами

Обговорюються зміст та структура сучасної екології та освітній аспект використання терміну «неоекологія» при підготовки фахівців у галузі екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокори-стування.

Мета. Визначити і обґрунтувати ефективні методи впровадження компетентнісного підходу особисто-орієнтованого напряму при викладанні екології в середніх навчальних закладах. Методи. Традиційні педагогічні, соціологічні, статистичні. Результати. За результатами досліджень, учні виявили бажання вивчати екологію в темах інших уроків за диференційованим і міждисциплінарним принципами. Серед методів проведення занять інтерес викликали екскурсії на промислові підприємства та очисні споруди, уроки на природі, досліди з тваринами, практика в лабораторії та перегляд тематичних фільмів. Більшість погодились брати участь в екологічних проектах в якості волонтерів, керуючись мотивами охорони природи. Висновки. Зазначені підходи сприятимуть підвищенню мотивації, задоволенню індивідуальних потреб учня та його професійної самореалізації; а також розвитку і закріпленню компетенцій, необхідних для гармонійного співіснування людини із навколишнім середовищем.