моніторинг

Мета. Визначення інформаційної цінності видів-біоіндикаторів з числа мисливських тварин для оцінки екологічного стану агроландшафтів та рівня трансформації в них біологічного різноманіття. Методи. Польові (шумового прогону, маршрутний); еколого-аналітичні, статистичні, методи мат-ричної алгебри). Результати. В умовах Північного Приазов’я України ключовими антропогенними факторами, які визначають чисельність популяції: для куріпки сірої ̶ структура агроландшафту; для зайця-русака ̶ структури посівних площ, чисельності хижаків та стан сонячної активності. Вперше встановлено знач-ний кореляційний зв’язок між чисельністю популяцій індикаторних видів та пестицидним навантаженням на територію як на регіональному, так и локальному рівнях. В динаміці популяцій індикаторних видів виявлено короткі та довгі хвилі чисельності. В умовах пестицидного пресингу найбільш вразливим є регулюючий вплив зоофагів на консументів нижчих порядків. Тому при збільшені пестицидного наван-таження регулюючий вплив хижаків на ряд представників фітофагів буде зменшуватися, що пояснює явище збільшення чисельності деяких фітофагів при загальному токсичному впливі пестицидів. Висновки. Висока щільність населення та густа інфраструктурна мережа є істотними факторами трансформації біорізноманіття у межах регіону. Загальний стан біологічного різноманіття в регіоні ви-знано як дуже напружений. Екологічне обґрунтування потенційних видів-індикаторів дозволяє на основі досліджених закономірностей динаміки їх популяцій різного рівня просторової організації запропонувати метод біоіндикації екологічних порушень в агроландшафтах. При цьому інформативним показником антропогенного тиску є поточна чисельність популяції індикаторного виду польової дичини.

Проведено радіаційний моніторинг місцевості в режимі реального часу поблизу селища Коропово в червні 2011 р. На його основі побудовані карти рівня радіації і виявлені основні джерела забруднення. Проаналізована часова динаміка зміни радіаційного фону і зазначена основна тенденція зменшення середнього значення рівня радіації, а також три періодичні компоненти.

Надано результати емпіричних досліджень трофогеографії, щодо показників концентрації важких металів у ґрунті та рослинній продукції у різних природних зонах та регіонах України. Значення показника розраховано-го географічного фону мікроелементів для овочевої продукції розрізняються за природними зонами

Моніторинг лісів представляє спостереження за станом лісів та інвентаризацію національного лісового фонду, щоб забезпечити безперервну інформацію про розвиток рослинності і лісових ґрунтів, про вплив стрес-факторів (забруднення навколишнього середовища, посухи, зміна умов навколишнього середовища) на ліс і його продуктивність. Аналіз даних моніторингу лісового господарства здійснюється з метою розвитку і розробки управлінських заходів для запобігання небажаної ситуації для збереження здоров’я та відновлення лісів. Дослідження проводилися протягом 11 років (2000-2010). Отримані дані оброблені за допомогою спеціальної програми "Fox Pro". Результати за основними показниками (дефоліація, знебарвлення) систематизовані за видом, віком, віковими категоріями та класами за період 2000-2010рр.

Природна взаємодія, як найважливіший атрибут ландшафту, об’єктивно виражається у вигляді природних (фізико-географічних процесів), які можуть бути викликані ендогенними та екзогенними причинами і набувати катастрофічного, стихійного характеру. В Українських Карпатах до небезпечних екзогенних процесів відно-сяться: паводки, селі, снігові лавини, зсуви, обвали, вітровали тощо

Здоров’я людини залежить від екологічних умов місцевості або регіонів і є одним із об’єктивних показників якості навколишнього середовища. Досліджено зв’язок між структурою первинної захворюваності та умовами проживання населення в найбільш техногенно забрудненому районі м.Черкаси Оцінена можливість використання отриманих даних для медико-екологічного районування міста.

Із використанням моніторингової інформації за 2014 рік здійснено інтегральну оцінку сучасного стану й просторових змін якості вод річки Сіверський Донець. Показано, що найкраща якість води, як за водогосподарською оцінкою (ІЗВ=1,35), так і за екологічною (Іе=2,99) спостерігалася у Печенізькому водосховищі. Відзначена загальна тенденція до погіршення якості води за течією Сіверського Дінця. Найгірша якість води за водогосподарською оцінкою та найбільш суттєве зниження якості води (ІЗВ=2,97, +1,62 відносно попереднього пункту; Іе=3,92, +0,93) зафіксоване нижче впадіння р. Уди. Найгірша якість води за екологічною оцінкою (Іе=4,32) при ІЗВ=2,89 відзначена нижче м. Ізюм.