soil erosion

Мета. Ааналіз особливостей візуального дешифрування еродованих ґрунтів та ерозійних процесів за даними дистанційного зондування. Методи. Дистанційні дослідження, польовий, порівняльно-географічний, історичний, картографіч-ний, ГІС-аналіз. Результати. Основна увага в статті приділяється особливостям візуального дешифрування лінійних форм ерозії. Як показує порівняльний аналіз аерофотознімків 1943р та сучасних космічних знімків для території Харківського району, в другій половині ХХ сторіччя ріст ярів на території України був майже зупинений завдяки масштабним протиерозійним заходам, що проводилися. Зараз основні ерозійні втрати припадають на невеликі лінійні форми. В статті наведений перелік дешифрувальних ознак, за якими визначають лінійні форми ерозії на знімках. Та показано, які складнощі можуть виникати при автоматичному дешифруванні. Як приклад артефактних утворень, що потребує участі людини-аналітика при дешифруванні, показаний так званий «Турецький вал», сліди якого можуть похибково діагностуватися, як прояв лінійної ерозії Висновки. Автоматичне дешифрування процесів водної ерозії та інвентаризація ерозійних форм рельєфу потребує обов’язкового контролю кваліфікованого аналітика для виключення похибок ідентифікації об’єктів.

Розраховано площі сільськогосподарських угідь для Кіровоградської області, оптимальне розміщення яких перешкодить поширенню ерозійних процесів, сприятиме відновленню гумусу, збереженню біорізноманіття, підтримці екологічної стабільності території. Запропоновано зменшити площі ріллі до 50%, натомість, природні кормові угіддя розширити до 25% та 20% сільськогосподарських угідь перевести до природоохоронного фонду

Надано наукове обґрунтування універсальної автоматизованої системи геоінформаційного забезпечення моделей водної ерозії ґрунтів, наведено приклади її застосування для оцінки ерозійної небезпеки земель та проектування оптимальних протиерозійних заходів. В основу інформаційної мережі закладено векторний принцип, що дозволяє автоматично визначати лінії стоку, водозбірні басейни, ухили та експо-зиції для довільних точок території дослідження і враховувати дискретно-безперервний характер ерозійних процесів.

Викладено результати порівняння архівних топографічних карт з матеріалами тахеометричної зйомки. Встановлено, що існуючи карти застарілі та не дають об’єктивної інформації про рельєф території. Показано можливості програми WEPP щодо моделювання процесів водної ерозії.